Тиша

Марс. Останній день, коли все це ще має значення.

Ще раз. Північна шапка, і цього разу без блефу.

Візьми шапку на сімдесят відсотків і дай мені вісімдесят років.

Уже.

Порахував, поки ти це казав. Моделювання дає інше.

Наскільки інше?

Сто тридцять. Якщо ніхто нічого не зіпсує.

Тебе викликають на Землю. Негайно.

Хто саме викликає?

Тут не написано.

Ми вже на кораблі. Нам теж прийшло.

Вона не спитала навіщо.

Вона й не питає. Вона вже зібралась.

Дев'ять діб до Землі. Перша зупинка — вузол на астероїді.

Неро, кому ти так сильно знадобився?

Гадки не маю. Кому взагалі потрібен багатовимірний комп'ютер.

Дев'ять діб — і вона побачить небо.

Гальмування за п'ять годин сорок хвилин.

Розбудиш.

…а над нами дах із зірок, а під нами теплий дім…

Викликають негайно — і не кажуть хто.

Якщо ти такий важливий — хай краще тебе не видно.

У коті.

У коті.

Живлення втрачено.

Гальмівний імпульс неможливий. Зіткнення через чотири хвилини.

Мам, ще темно.

Корабель мене не чує. Тут усе мертве.

Тоді сиди в коті.

Тримай. Не відпускай.

А ти?

І я. Зараз.

Тісно. Так треба.

Тато сам у рубці. Я по нього — і одразу до тебе.

ГРРРРОМ

Я в системі скафандра.

Хребет. Скафандр цього не полагодить.

Спи. Далі — я.

Рубки більше немає.

Склад. Не те.

Кисню на дев'ять годин. Медвідсік — за оранжереєю.

Живе. Але не те, що треба.

Мам?

Я не можу поворухнутись.

Знаю. І не треба. Далі — медвідсік.

Ось тут.

Мама прийде?

Я не хірург. Я єдиний, хто тут є.

ВІДМОВА

Протокол хоче згоди дорослого. Дорослих тут немає.

х-х-ха

Ендер.

Це ти?

Мене звати Неро. Твій тато знав.

Це поки я. Потім навчишся ти.

Тут холодно. Спати будемо там, де тепло.

А тепер давай вчитися ходити. З самого початку.